Шановна українська громадо!

Шановні друзі, колеги, пані та панове!

Дозвольте привітати усіх з Днем соборності України, який цього року є надзвичайно особливим, адже ми святкуємо сторіччя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акта, що у далекому 1919 році об’єднав східні та західні українські землі, які протягом багатьох попередніх століть волею долі входили до складу сусідніх імперій, але нарешті, хоча й ненадовго, здобули єдність та незалежність.

Як сказав сьогодні Президент України Петро Порошенко, виступаючи на Софійській площі в Києві, де 100 років тому був підписаний історичний документ: «Акт Злуки – це найвища точка української революції і визвольних змагань початку двадцятого століття. Він став результатом величезних всенародних зусиль, праці і боротьби, що тривали століттями». Акт Злуки, як і ухвалений цього ж дня у 1918 році Четвертий універсал Української Центральної Ради, яким проголошувалася незалежність УНР, - це найяскравіші свідчення споконвічних прагнень українців створити свою державу.

Невипадково гасло цьогорічного святкування звучить як «Разом з власної волі з 1919 року». Для руху вперед треба пам’ятати, що наша молода, але збагачена мудрістю віків країна успадкувала традиції державотворення від Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Козацької держави та УНР. І це та сама державність, настанови і традиції якої ми розвиваємо і сьогодні.

Так, саме 100 років тому, влада незалежної України – спочатку Скоропадський, потім Петлюра, - вперше поставила на порядок денний питання про автокефалію для української церкви. За цю незалежність боролися кілька поколінь українців, в Україні і діаспорі по всьому світу. За неї, за автокефалію і незалежність української церкви розстрілювали, як митрополита Василя Липківського; висилали до Сибіру, як сотні і сотні українських священників; оголошували анафему, як владиці Філарету. Історія все і всіх розставила по своїх місцях. І сталося це на наших очах, коли на Різдво, 6 січня 2019 року, Православна церква України отримала Томос від Вселенського Патріарха Варфоломія I.

За словами Президента Порошенка, Томос для нас – це фактично ще один акт проголошення незалежності України. Він покликаний довершити утвердження самостійності Української держави, укріпити релігійну свободу, міжконфесійний мир. Проект автокефалії і здобуття Томосу виник не в повітрі і не спонтанно. Він є органічною частиною осмисленої і чіткої стратегії Уряду на остаточну і безповоротну деколонізацію України від Російської імперії, повний і беззастережний вихід із пострадянського стану і сфери російського впливу та переорієнтацію на Європу.

Дорогі друзі!

Свято Соборності України – наш спільний здобуток і наше спільне нагадування про те, що все можливо.

Це – здобуток усього українського народу, незалежно від нашого з вами місця проживання, тимчасового перебування чи навіть громадянства. Сто років тому наш народ обрав державність і єдність як призначення для своєї землі і як долю для кожного з нас. І за цей вибір ми боремося і до сьогодні, бо як і у 1919 році, сучасна російська влада не готова і не бажає прийняти ідею існування і процвітання незалежної української держави.

Всі ми хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут, надію і віру. Ми знаємо: це зроблять тільки повага до людської гідності, свобода, демократія і справедливість. Це наші цінності. В них – наша єдність, в них – наша сила. І ми готові стати на їх захист. Це ми довели на Майдані у 2004 і 2014 роках. Заради цього ми повернемо Крим, незаконно і нахабно анексований Російською Федерацією. Заради цього ми боремося вже майже п’ять років на Сході України проти російських збройних сил, найманців та терористів. Заради цього закликаємо увесь світ посилити тиск на Кремль, аби звільнити наших військовополонених та політичних в’язнів. Все заради того, аби повернути на тимчасово окуповані території гідність, свободу, демократію, справедливість і мирне майбутнє.

Акт Злуки – це і символ неподільності України. Події останніх років продемонстрували, що український народ єдиний, як і неподільна наша країна. Жодне втручання ззовні не здатне розколоти нашу єдність, і ми самі будемо визначати свою долю і своє майбутнє. Значна заслуга в цьому і Ваша – української громади, яка десятиліттями зберігала національні традиції, навіть перебуваючи за кордоном, щиро вірячи у відродження незалежної України. Заради соборної і самостійної України мільйони наших співвітчизників, розкиданих по далеких світах, у тому числі понад 300 тисяч українських нащадків, що живуть тут, в Аргентині – ви, усі, хто присутній тут сьогодні, - єдналися та берегли в собі все українське. Ви несли світові правду про Україну, простягали руку допомоги, разом з нами раділи нашим перемогам. Ми ніколи не втомимося дякувати вам за це. Разом – ми сила!

У цей святковий день ми щиро віримо, що Україна обов’язково переможе. Ми збудуємо квітучу країну для себе та своїх нащадків, яка об’єднається попри усі спроби Москви нас зламати чи поділити.
Сто років тому, в умовах війни проти більшовиків, схід та захід зуміли об’єднатися. Тепер ми працюємо над тим, щоб прапор соборної України вільно замайорів над всією територією Донбасу та Криму!

Слава Україні!

,