11 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко Указом № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» установив в Україні День Героїв Небесної Сотні, який відзначатиметься щорічно 20 лютого.
Два роки тому життя України докорінно змінилося. Нашій нації довелося пережити ті жахливі події, про які раніше не могли й подумати... Ця сторінка історії закарбується в наших серцях нестерпним болем, що з року в рік нагадуватиме сумний початок 2014 року.
Усе почалося в листопаді 2013 року, коли українці почали боротьбу за європейське майбутнє мирними акціями протесту. «Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?» – гасло, яке змусило молодих студентів виступити проти корупційної влади. Людей все більшало й більшало, здавалося, що центр столиці перетворився на якусь маленьку ідеальну державу, де кожен громадянин відіграє велику державотворчу роль. Це було об’єднання десятків тисяч українців з різних областей, які пліч-о-пліч боролися за єдність, незалежність і справедливість. Тоді не було бідних чи багатих, сильних чи слабких... Рівність і братерство – ось основна рушійна сила Майдану! 
22 січня 2014 року, вперше за всю історію Незалежної України було вбито мирних протестувальників. Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Юрій Вербицький – перші жертви, які поклали власне життя на вівтар честі нашого народу. Сльози, страх, відчай і постійне зростання кількості загиблих – ось, що назавжди «врізалося» у пам’ять чи не кожному українцеві. Кількість жертв досягла цифри 100. Звідси й пішла назва «Небесна Сотня». Простий українець з дерев’яним щитом у руках протистояв професійно навченому та озброєному Беркуту, а потім і снайперам. 
І народ вистояв! І переміг у тій страшній та кровавій борні. Переміг ціною сотні життів. Хтось залишився без друга, брата, батька, дідуся. А хтось ще й не народився, а вже втратив тата…
У той момент Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене горем і журбою, у той момент Україна змінилася раз і назавжди.
20 лютого 2014 року став днем початку відліку історії Нової України. Ми повинні пам’ятати цей день, тих людей, які ціною власного життя вибороли «життя» нашій державі. Завдяки їм українці нарешті почали розуміти вислів Томаса Джефферсона «Коли народ боїться уряду – це тиранія. Коли уряд боїться народу – це свобода».
Небесну Сотню пам’ятатимуть завжди, про них обов’язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не вмирають! 
Слава і світла пам’ять!