16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яка відкрила в літописі нашої держави нову сторінку – період утвердження України як самостійної та незалежної держави. Декларація стала одним із перших рішень Верховної Ради України, у якому було розгорнуто програму політико-правового, соціально-економічного та культурного будівництва незалежної держави.

Декларація про державний суверенітет України проголосила право української нації на самовизначення, визначила суверенітет необхідною умовою її подальшого розвитку та сформулювала основні політичні, економічні, соціальні цілі, довгострокові перспективи розвитку Української держави.

У Декларації також було визначено найбільш принципові позиції, які орієнтували народ на створення самостійної, правової держави, розвиток демократії, всеосяжне забезпечення прав і свобод людини. Було визнано пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими, норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Декларація визначила, що Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення, а громадяни всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади. Декларація проголосила, що народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, а всі національності, які проживають на її території, мають право вільного національно-культурного розвитку.

Декларація стала першим кроком на шляху до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель і поворотним пунктом у сучасній історії України, поклавши початок розбудові суверенної, незалежної держави.

Незабаром український народ святкуватиме 24-у річницю своєї незалежності. Висловлені в цьому історичному документі ідеї стали тією цінністю, довкола якої суспільство об’єдналося в непрості серпневі дні 1991 року, коли визначалася доля України на багато років наперед. Саме спираючись на Декларацію, Верховна Рада схвалила 24 серпня 1991 року Акт про державну незалежність України, який реалізував споконвічну мрію українського народу про свободу і незалежність, а тому переважною більшістю голосів був підтверджений під час Всеукраїнського референдуму в грудні того самого року.

Декларація відіграла важливу роль у становленні в Україні конституційного ладу на демократичних засадах, заклала цінності, які стали підґрунтям для прийняття Конституції України 1996 року, визначила напрямок розвитку державно-правових процесів.

Завдячуючи Декларації розпочався розвиток зовнішніх зносин України як суб’єкта міжнародного права. У розділі, присвяченому її ролі в міжнародних відносинах, було закладено основоположні принципи й пріоритети української зовнішньої політики щодо рівноправної участі України в міжнародному житті, активного сприяння зміцненню загального миру й міжнародної безпеки, безпосередньої участі в загальноєвропейському процесі та європейських структурах.

Ці прагнення нашої країни ґрунтуються на спільних європейських цілях і цінностях. Розбудова громадянського суспільства, розвиток демократичних інституцій, забезпечення прав і свобод людини є пріоритетами для української держави.